Навчальні матеріали з автоматизації технологічних процесів та виробництв, розроблені спільнотою
На рис.6.1 показана узагальнена функціональна структура контурів регулювання з використанням ПЛК.
Значення регульованої величини, яке поступає з датчиків на програмний регулятор, попередньо повинен бути оброблений. Це зв’язано з тим, що всі реалізації регуляторів сімейства “Controller” оперують зі значеннями типу REAL, а оцифроване значення з аналогових вхідних модулів має тип INT (в діапазоні 0-10000). Крім того вимірювальне значення може бути зашумлене та потребувати додаткової обробки. Для обробки вхідних даних контурів управління можуть бути використані блоки сімейств “Conditioning”, “Measurement” та “Mathematics”, які розглядаються нижче. На будь якому з етапів перетворення та алгоритмічної обробки даних можуть знадобитися блоки додаткової обробки з сімейства “Conditioning”, які також будуть розглянуті нижче.
Функціональний блок HYST реалізує гістерезис. Приклад виклику блоку та діаграма його роботи показані на рис.6.17
Таблиця 6.12. Параметри функціонального блока HYST.
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
X | INT, DINT, UINT, UDINT, REAL | вхідне значення |
HIGH | INT, DINT, UINT, UDINT, REAL | нижня межа |
LOW | INT, DINT, UINT, UDINT, REAL | верхня межа |
Вихідні параметри | ||
IND | BOOL | індикатор досяжності верхньої межі |
Функціональний блок INDLIM призначений для відслідковування переходу вхідного значення через визначені межі. На рис.6.18 показана діаграма роботи блоку, а на рис.6.19 – приклад виклику.
Таблиця 6.13. Параметри функціонального блока INDLIM.
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
X | INT, DINT, UINT, UDINT, REAL | Вхідна змінна |
MX_HIGH | INT, DINT, UINT, UDINT, REAL | Максимальна верхня межа |
MX_LOW | INT, DINT, UINT, UDINT, REAL | Максимальна нижня межа |
MN_LOW | INT, DINT, UINT, UDINT, REAL | Мінімальна нижня межа |
MN_HIGH | INT, DINT, UINT, UDINT, REAL | Мінімальна верхня межа |
Вихідні параметри | ||
MX_IND | BOOL | Відображення досягнення верхньої межі |
MN_IND | BOOL | Відображення досягнення нижньої межі |
Процедура LOOKUP_TABLE1 використовується для кусочно-лінійної інтерполяції. У залежності від входу X та заданої вузловими точками залежності XiYi (2 значення на кожну точку) формується вихід Y. Кількість вузлових точок варіюється до 15, кожна задається парою значень XiYij: перша для X (непарні номера j), друга для Y(парні номера j). Таким чином процедура може мати до 30+1 входів.
Аналітична залежність X від Y та заданих вузлових точок показана в (6.25)
(6.25)
Приклад програми з використанням LOOKUP_TABLE1 наведений в параграфі 6.8.2
Таблиця 6.14. Параметри процедури LOOKUP_TABLE1.
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
X | REAL | Вхідна змінна |
XiYi1 | REAL | координата X1. |
XiYi2 | REAL | координата Y1. |
XiYi(n-1) | REAL | координата X n/2; n=max 30 |
XiYi(n) | REAL | координата Y n/2; n=max 30 |
Вихідні параметри | ||
Y | REAL | Вихідна змінна |
QXHI | BOOL | Індикація X > Xm |
QXLO | BOOL | Індикація X < X1 |
Функція DEAD_ZONE забезпечує послаблення сигналу з коефіцієнтом GAIN в межах зони нечутливості, заданої діпазоном [-DZ;DZ] (рис.6.22).
(6.26)
Таблиця 6.15. Параметри функції DEAD_ZONE.
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
X | REAL | Вхідна змінна |
DZ | REAL | Половинне значення зони нечутливості |
GAIN | REAL | Коефіцієнт послаблення значення в зоні |
Вихідні параметри | ||
Y | REAL | Вихідна змінна |
Функціональний блок SAH по передньому фронті CLK запам’ятовує на виході OUT значення входу IN. При першому виклику блоку OUT=PV.
Таблиця 6.16. Параметри блоку SAH.
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
IN | ANY | Вхідне значення |
CLK | BOOL | Вхід тактового сигналу |
PV | ANY | Задане значення уставки |
Вихідні параметри | ||
OUT | ANY | Вихідне значення |
Функціональний блок AVGMV реалізовує алгоритм розрахунку фільтру ковзного середнього по формулі (6.27).
або (6.27)
де N – кількість значень в буфері (ширина вікна), X – вхідне не фільтроване значення, Y – середнє вихідне (фільтроване) значення, Yold - значення виходу на попередньому виклику.
Таблиця 6.17. Параметри блоку AVGMV.
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
MAN | BOOL | 0 = Автоматичний режим; 1 = Ручний режим |
X | REAL | Вхід |
N | INT | Ширина вікна (кількість значень в буфері; максимум 50) |
YMAN | REAL | Ручне значення |
Вихідні параметри | ||
Y | REAL | Середнє значення |
RDY | BOOL | 1 = буфер заповнений (готовий); 0 = буфер не заповнений (не готовий) |
При ініціалізації функціонального блоку буфер скидується. З кожним викликом буфер наповнюється новими значеннями. Поки кількість значень в буфері не буде рівним N, буфер не буде готовий (RDY=FALSE) і фільтр працює з неповним буфером. Коли буфер заповниться (RDY=TRUE) блок буде видавати коректне відфільтроване значення.
Функціональний блок AVGMV_K реалізовує алгоритм розрахунку фільтру ковзного середнього з коректором К по формулі (6.28).
(6.28)
де X – вхідне не фільтроване значення, Y – середнє вихідне (фільтроване) значення, Yold - значення виходу на попередньому виклику, K - коректор.
Таблиця 6.18. Параметри блоку AVGMV_K.
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
MAN | BOOL | 0 = Автоматичний режим; 1 = Ручний режим |
X | REAL | Вхід |
K | INT | Коректор (макс 10000) |
YMAN | REAL | Ручне значення |
Вихідні параметри | ||
Y | REAL | Середнє значення |
Об’ємна витрата може бути розрахована за наступними залежностями:
(6.29)
де Q-об’ємна витрата (м3/год), d – діаметр отвору (мм), p -густина (кг/м3), (p1-p2) – перепад тиску на звужуючому пристрої (кгс/м2), Е – коефіцієнт розширення (для рідин=1), a- коефіцієнт витрати який розраховується за формулою
(6.30)
Коефіцієнти розраховуються (підбираються) в залежності від середовища та типу звужуючого пристрою. Таким чином формулу для розрахунку можна записати:
(6.31)
де dP=P1-P2, К – ваговий коефіцієнт. Ваговий коефіцієнт К можна розрахувати або підібрати при відомих витратах на етапі налагодження.
У UNITY PRO для реалізації розрахункової формули 6.31 можна скористатися функцією SQRT (вилучення квадратного кореню), однак для цієї цілі зручніше використовувати спеціалізовану функцію K_SQRT або функціональний блок MFLOW.
Функція K_SQRT знаходиться в бібліотеці Control Library сімейства Mathematics. Приклад використання функції показаний на рис.6.26. Функція повертає:
(6.32)
Таким чином, крім вагового коефіцієнта К, функція враховує нижню межу вхідного значення CUTOFF. Тобто, якщо перепад тиску на вході є від’ємним або менше нижньої межі, то функція повертає 0, в той час як SQRT повернув би -1.#NAN, а це в свою чергу спрощує використання цієї функції для даної задачі.
Густина газів залежить від температури та тиску. Для врахування цих параметрів, треба їх ввести в розрахункову формулу для масової витрати:
(6.33)
Функціональний блок MFLOW сімейства Conditioning, призначений для розрахунку масової витрати газів з урахуванням їх температури та тиску згідно формули (6.34):
(6.34)
де PA-абсолютний тиск газу, TA – абсолютна температура в градусах Кельвіна.
Приклад використання функціонального блоку MFLOW показаний на рис.6.27. Вхід IN, вихід OUT та коефіцієнт К мають той же зміст, що і в попередньому варіанті. Параметри роботи блоку задаються на вході PARA.
Вхід PRES – це тиск, який може задаватися як в абсолютних одиницях так і відносно атмосферного. У випадку відносного тиску (PARA.pr_pa=FALSE), абсолютний тиск розраховується за формулою
PA=PRES+pu (6.35)
де pu задається в тій же структурі PARA.
Вхід TEMP, це температура, яка може задаватися в градусах Цельсія (PARA.tc_tf=FALSE) або Фаренгейта (PARA.tc_tf=TRUE). У блоці розраховується абсолютна температура TA в градусах Кельвіна.
Корекція по тиску активується параметром PARA.en_pres=TRUE, по температурі - PARA.en_temp=TRUE. Якщо PARA.en_sqrt=FALSE то добуток буде розраховуватись без квадратного кореня.
Функція MULDIV_W розраховує вихідне значення за формулою (6.36):
(6.36)
Таблиця 6.19. Параметри блоку MULDIV_W
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
IN1 | REAL | вхід1 |
IN2 | REAL | вхід2 |
IN3 | REAL | вхід3 |
PARA | Para_MULDIV_W] | Параметри |
Вихідні параметри | ||
OUT | REAL | Результат розрахунку |
Таблиця 6.20. Опис структурного типу Para_MULDIV_W
Поле | Тип | Пояснення |
---|---|---|
k | REAL | коефіцієнт |
c1 | REAL | коефіцієнт |
c2 | REAL | коефіцієнт |
c3 | REAL | коефіцієнт |
c4 | REAL | коефіцієнт |
Функція SUM_W розраховує вихідне значення за формулою (6.36):
(6.37)
Таблиця 6.21. Параметри блоку SUM_W
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
IN1 | REAL | вхід1 |
IN2 | REAL | вхід2 |
IN3 | REAL | вхід3 |
PARA | Para_SUM_W | Параметри |
Вихідні параметри | ||
OUT | REAL | Результат розрахунку |
Таблиця 6.22. Опис структурного типу Para_SUM_W
Поле | Тип | Пояснення |
---|---|---|
k1 | REAL | коефіцієнт |
k2 | REAL | коефіцієнт |
k3 | REAL | коефіцієнт |
c1 | REAL | коефіцієнт |
Даний функціональний блок призначений для масштабування числових величин. Він реалізовує лінійну залежність вихідної величини (OUT) від вхідної (IN) за формулою:
(6.41)
Графічно залежність виходу OUT від входу IN показана на рис.6.44. Мінімальні та максимальні вхідні (in_min, in_max) та вихідні (out_min, out_max) величини, відносно яких проводиться масштабування, задаються у вхідному параметрі PARA типу Para_SCALING. Тип даних Para_SCALING включає 4-ри поля типу REAL для завдання вхідних та вихідних меж, а також одне поле “clip” типу BOOL для визначення необхідності обмеження вихідної величини (див. рис.6.44).
Рис.6.44. Залежність масштабованого вихідного значення (OUT) від вхідного (IN) при обмеженні на вихідний сигнал (зліва, Clip=1) та без обмеження (праворуч, Clip=0) для блока SCALING
Функціонування блоку продемонструємо на прикладі масштабування вхідного аналогового сигналу від датчика температури з діапазоном 0-150ºС, який підключений до %IW0.1.1. Результат масштабування необхідно записати в змінну T1_R.
По замовченню, при опитуванні, сигнали від універсальних аналогових вхідних модулів перетворюються в діапазон 0-10000. Тобто вхідні межі будуть 0-10000, а вихідні 0-150. Для параметрів масштабування створюємо змінну T_PARA типу Para_SCALING, властивості VALUE для полів заповнюємо відповідно до рис.6.45 (зверху). Присвоїмо поле clip:=TRUE для обмеження по мінімуму та максимуму вихідної (масштабованої величини).
Вигляд програми користувача на FBD показаний на рис.6.45 (внизу). Створюється екземпляр функціонального блоку SCALE_T1 типу SCALING. Попередньо %IW0.1.1 перетворюється в тип REAL, відповідно до типу параметру IN функціонального блоку SCALING. Вихідний параметр STATUS потрібен для контролю за помилками, в прикладі не використовується.
Рис.6.45. Приклад використання функціонального блока SCALING для масштабування аналогового вхідного сигналу: зверху – опис структурної змінної T_PARA типу Para_SCALING, знизу – приклад програми на FBD
Аналогічним чином можна проводити масштабування вихідної величини.
Функціональний блок DTIME призначений для реалізації ланки чистого (транспортного) запізнювання між входом IN та виходом OUT. Час запізнювання визначається значенням T_DELAY(рис.6.46)
Рис.6.46. Діаграма роботи DTIME
Рис.6.47. Приклад виклику блоку DTIME
Таблиця 6.35 Параметри блоку DTIME
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
IN | REAL | Вхідне числове значення |
T_DELAY | TIME | Час запізнення |
TR_I | REAL | Вхід ініціалізації |
TR_S | BOOL | Команда ініціалізації |
Вихідні параметри | ||
OUT | REAL | Вихідне значення |
BUFFER | ANY | Пам’ять для збереження значень (завжди повинен бути підключений до змінної) |
STATUS | WORD | Слово стану |
Для розміщення даних транспортного запізнення між входом і виходом використовується змінна, яка підключається до виходу BUFFER. Ця змінна має тип ANY, враховуючи що розмір буфер може бути різним. Однак в більшості випадків розмір буфера буде більше ніж REAL, оскільки кількість значень в буфері буде більше 1-го. Тому в якості змінної рекомендується використовувати масив типу REAL. Наприклад, масив ARRAY [0..10] of REAL може вміщувати до 11 елементів.
Максимальна величина затримки розраховується за формулою:
(6.42)
де n - кількість значень, які можуть бути збережені в BUFFER, T_PERIOD - інтервал виклику функціонального блоку
Функціональний блок INTEGRATOR призначений для реалізації числового інтегрування за формулою:
(6.43)
де змінні з індексами old – значення на попередньому виклику, dt – інтервал між викликами блоку.
Даний блок повинен обов’язково викликатися на першому циклі ПЛК!
Рис.6.48. Приклад виклику блоку INTEGRATOR
Таблиця 6.36 Параметри блоку INTEGRATOR
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
IN | REAL | Вхідна змінна |
GAIN | REAL | Коефіцієнт інтегрування |
OUT_MIN | REAL | Нижня межа |
OUT_MAX | REAL | Верхня межа |
TR_I | REAL | Вхід ініціалізації (слідкування) |
TR_S | BOOL | 1 = режим слідкування 0 = автоматичний режим |
Вихідні параметри | ||
OUT | REAL | Вихід |
QMIN | BOOL | 1 = значення виходу досягнуло нижньої межі |
QMAX | BOOL | 1 = значення виходу досягнуло верхньої межі |
Функціональний блок LAG_FILTER призначений для реалізації аперіодичної ланки (1-го порядку), де вихід розраховується за формулою:
(6.44)
де змінні з індексами old – значення на попередньому виклику, dt – інтервал між викликами блоку, інші параметри наведені в таблиці 6.37.
Даний блок повинен обов’язково викликатися на першому циклі ПЛК.
Рис.6.49. Приклад виклику блоку LAG_FILTER та діаграма його роботи
Таблиця 6.37 Параметри блоку LAG_FILTER
Вхідні параметри | ||
---|---|---|
IN | REAL | Вхідне значення |
GAIN | REAL | Коефіцієнт підсилення |
LAG | TIME | Стала часу |
TR_I | REAL | Вхід ініціалізації (слідкування) |
TR_S | BOOL | 1 = режим слідкування 0 = автоматичний режим |
Вихідні параметри | ||
OUT | REAL | Вихід |
Які апаратні засоби є вбудовані в TSX Premium для реалізації контурів регулювання?
З яких основних частин складається прикладна програма ПЛК для реалізації контурів регулювання? Поясніть призначення кожної з цих частин.
Блоки FFB яких бібліотек використовуються для реалізації контурів регулювання в UNITY PRO? Які з них використовуються тільки для сумісності з проектами PL7 та Concept?
Блоки FFB якої бібліотеки рекомендується для реалізації контурів регулювання в UNITY PRO? Чи обов’язково користуватися для задач регулювання блоками саме цієї бібліотеки?
Поясніть призначення та особливості функціонування режиму слідкування (Tracking) FFB-блоків бібліотеки ControllLIB. Який пріоритет має цей режим по відношенню до режиму ручний/автомат?
Поясніть призначення та особливості функціонування ручного та автоматичного режимів FFB-блоків бібліотеки ControllLIB. Який пріоритет має цей режим по відношенню до режиму слідкування?
Яким чином контролюється виконання FFB бібліотеки ControllLIB? Які типові помилки можуть виникнути при обробці блоку?
Чи обов’язково викликати блоки регуляторів ControllLIB строго періодично?
Розкажіть про призначення FFB блоків сімейства Controller бібліотеки ControllLIB.
Розкажіть про призначення та функціонування SAMPLETM. Чи обов’язкове їх використання тільки з блоками регуляторів?
Використовуючи функціональну схему поясніть основні принципи роботи блоку регулятору PI_B.
Яким чином блок PI_B переводиться в П- та ПІ-режим регулювання? Поясніть відмінності роботи цих режимів.
Поясніть призначення полів структури Para_PI_B .
Використовуючи функціональну схему поясніть основні принципи роботи блоку регулятору PIDFF.
Поясніть призначення полів структури Para_PIDFF .
Чим відрізняється вихід OUTD від OUT в регуляторах блоків PI_B та PIDFF? Навіщо кожен з них використовується?
Розкажіть про призначення входу RCPY. Як активувати режим використання RCPY?
Розкажіть про функціонування блоків PI_B/PIDFF в режимі абсолютного розрахунку.
Розкажіть про функціонування блоків PI_B/PIDFF в інкрементальному режимі роботи.
Як Ви розумієте термін безударність переходу? Між якими режимами і яким чином реалізована безударність переходу в блоках PI_B та PIDFF?
Розкажіть про призначення та функціонування STEP2.
Розкажіть про призначення та функціонування STEP3.
Розкажіть про призначення та функціонування HYST.
Розкажіть про призначення та функціонування INDLIM.
Розкажіть про призначення та функціонування процедури LOOKUP_TABLE.
Розкажіть про призначення та функціонування DEAD_ZONE.
Розкажіть про призначення та функціонування SAH.
Розкажіть про призначення та функціонування AVGMV та AVGMV_K.
Розкажіть про призначення та функціонування K_SQRT.
Розкажіть про призначення та функціонування MFLOV.
Розкажіть про призначення та функціонування MULDIV_W та SUM_W.
Розкажіть про призначення та функціонування SERVO.
Яким чином блоки управління серводвигунами можуть визначати положення регулюючого органу?
Як контролюється блоком SERVO досягнення регулюючим органом крайніх положень? Як при цьому веде себе блок?
Які особливості обробки серводвигунів в автоматичному та ручному режимах? Розкажіть про призначення входу SEN.
Розкажіть про роботу блоку управління серводвигуном в режимі активації RCPY? Як при цьому правильно з’єднувати SERVO та регулятор? Що необхідно передбачити в програмі в ручному режимі?
Розкажіть про роботу блоку управління серводвигуном в режимі без RCPY? Як при цьому правильно з’єднувати SERVO та регулятор? Що необхідно передбачити в програмі в ручному режимі?
Навіщо задаються в блоці управління серводвигунами параметри t_motor та t_mini?
Розкажіть про призначення та функціонування PWM1.
Розкажіть про призначення та функціонування MS. У яких випадках необхідно використовувати цей функціональний блок?
Розкажіть про призначення та функціонування SP_SEL.
Розкажіть про призначення та функціонування RAMP.
Розкажіть про призначення та функціонування RATIO.
Розкажіть про призначення та функціонування SCALING.
Розкажіть про призначення та функціонування DTIME.
Розкажіть про призначення та функціонування INTEGRATOR.
Розкажіть про призначення та функціонування LAG_FILTER.
Розкажіть про призначення та правила використання процедур цілочисельного регулювання. У якому режимі повинна виконуватися задача, в якій ці процедури виконуються?
Розкажіть про призначення та функціонування PID_INT.
Розкажіть про призначення та функціонування SERVO_INT.
Розкажіть про призначення та функціонування PWM_INT.
Теоретичне заняття розробив Прізвище або нік розробника Імя.